Досвід успішної ферми (Інтерв'ю)

Про ПП “Соснова”

Земельний банк близько 7000 га землі, складається із двох господарств – 5000 та 2000 га відповідно. Компанія має 1700 голів ВРХ, свиней та овець, вирощує кукурудзу (4 тис. га), пшеницю та соняшник (по 1 тис. га) та більше тисячі гектарів під соєю та кормовими культурами. Персонал - 140 осіб.

Економити аграрію, особливо в роки з такими екстремальними погодними умовами, треба. Але дивлячись на чому, говорить голова ПП «Соснова» Юрій Павлушко з Київщини. Деякі “економічні” рішення можуть тільки спричинити нові збитки. Маючи гарні показники урожайності пшениці у понад 80 ц/га та кукурудзи у 100 ц/га торік, цьогоріч він очікує неврожаю через посуху, але переконаний – якісна техніка та продумані технології зможуть допомогти мінімізувати втрати.

- Найбільша проблема цьогоріч у господарстві та й у регіоні в цілому  – це повна відсутність вологи. Середня норма опадів у нас 400-600 мм, а цього сезону за шість місяців ми отримали лише 50 мм. Метеорологи говорять, що за останні 100 років в Україні взагалі не було такої посухи. Я з ними згоден – минулого сезону ми утримували урожайність пшениці на рівні 80 ц/га, а у цьому році немає навіть половини. Повисихали річки, озера, навіть свердловина не працює. Тому зараз вихвалятись немає чим.

Якої урожайності очікуєте по соняшнику, кукурудзі та сої?

- Напевне буде половина від минулорічних урожаїв. У сезоні 2016 ми отримали 100 ц/га кукурудзи і 36 ц/га соняшнику. Якщо зараз підуть дощі, то кукурудзу ще можна буде врятувати і подкорегувати ситуацію із соняшником, хоча близько третини все одно втратимо. Найбільш складна ситуація із соєю. Вона посіяна на піщаних ґрунтах, і якщо минулого року ця культура дала більше 30 ц/га, то зараз навіть прогнозувати не берусь.  Нам доведеться затягнути пасок дужче і більше економити.

На чому?

- Доведеться урізати всі витрати. Тимчасово призупинити проекти модернізації та будівництва у господарстві – ангарів, сушок та сховищ для зерна.

А як щодо бути із ЗЗР та добривами, які «з’їдають» левову частку бюджету господарств?

- Минулого року не економили, закладаючи цьогорічний урожай, внесли навіть дещо більшу кількість добрив, ніж зазвичай. Адже ціна, яка сформувалась восени у пропорції між зерном та мінеральними добривами, була одна із кращих за останні роки. Добрива не спрацювали у цьому сезоні, бо не було достатньо вологи. Тому частково вони залишаться у ґрунті. Залишки азотних добрив, калій і фосфор спрацюють на наступний сезон. Фосфор взагалі можна вносити раз на декілька сезонів, калій на деяких видах ґрунтів вимивається, проте частіше залишається у ґрунті. Тому під осіннє удобрення ми зможемо внести на 50% менше добрив, так зможемо заощадити більше.

Чи плануєте встановлювати зрошення на полях? Можливо, прораховували, скільки це може коштувати  вашому господарству?

- Це могло б допомогти, аби було звідки брати воду. Поки що ми виходу не бачимо, і навіть прораховувати не будемо – марна справа, дуже дорогі інвестиції. За умови 100% зрошення ефект був би максимальним, приміром, по кукурудзі ми стабільно мали б 150 ц/га.

Чи послуговуєтесь посухостійкими гібридами? Наскільки це допомагає зарадити ситуації із посухою?

- Так, ми обираємо посухостійкі гібриди та сорти, проте це не гарантія хорошого врожаю.  Рослина - не верблюд у пустелі, їй потрібна волога. Немає вологи - немає руху добрив та обміну поживних речовин. До того ж, посухостійкі гібриди кукурудзи, як правило, не розраховані на  урожайність у понад 100 ц/га.

Може приглядаєтесь до інших, більш посухостійких культур аніж традиційні польові?

- Ні, не бачу сенсу переглядати традиційну структуру площ. Минулого року у деяких господарствах «вистрілив» горох, а зараз він коштує на 200 грн більше за пшеницю. Традиційно рентабельними, незалежно від коливань на ринках, залишаються кукурудза, соняшник та пшениця. На них виробники продовжуватимуть орієнтуватись.

Аналітики ринку стверджують, що хоча урожайність пшениці цьогоріч менша, її якість значно вища. Як ви вважаєте, чи не зможе премія ціни за неї певним чином «перекрити» нестачу врожаю?

- У цьому році якість пшениці дійсно вища, фуражу у господарствах мало. У період збирання не було дощів, тому ми зібрали пшеницю другого класу. Стосовно  премії ціни, то я впевнений, що це проблему не вирішить. Премія ціни між класами складає 100-200 грн/т, а урожай просів наполовину. Тому втрати виробників будуть великі.

Чи намагаєтеся заощадити на обробітку ґрунту і чи варто це робити?

- Можна зекономити завдяки сучасній техніці. Вона за один прохід виконує одразу декілька необхідних фермеру операцій.

Що ще робити для “закриття” вологи у ґрунті?

- Працюємо спеціальними боронами. Приміром, якщо будемо висівати ріпак, то спочатку потрібно пустити плуг, а за ним – дискатор. Таким чином ми подрібнюємо рештки і одночасно зберігаємо вологу. Після збирання пшениці в обов`язковому порядку лущимо всі поля. Таким чином і закриваємо вологу, і позбавляємось бур`янів.

У нас багато техніки, щороку намагаємось оновлювати свій парк, адже щось уже застаріло, щось просто потрібно замінити під технологію. У середньому за рік витрачали на це  $1-2 млн, довіряємо лише перевіреним, іноземним брендам.  Наші поля дозволяють працювати з широкозахватною технікою, бо їх мінімальний розмір 50 га, а максимальний — 400 га. Минулоріч купили потужний трактор, хороші широкозахватні сівалки і культиватори, маємо три сучасних посівних комплекси. Багато використовуємо у господарстві саме спеціальної техніки для обробітку ґрунту та сінокосів - плуги, косарки, ворушілки, дискатори, прес-підбирачі для збору сінажу, соломи та силосу. Без останнього виду техніки господарствам, які займаються тваринництвом, взагалі не обійтись, він у нас постійно в ходу. Адже солома – це і годівля тварин, і добриво для поля, вона підвищує вміст гумусу. Завдяки тому, що солома автоматично подрібнюється, можна значно економити сили і не застосовувати додаткові  агрегати.

Цьогоріч, як ніколи раніше, господарі скаржиться на аграрне рейдерство. Чи стикались ви із цим особисто? Як себе можна убезпечити?

- Болюча тема. Потрібно створити у районах колективні організації та спільноти господарів агропідприємств та спільно вирішувати ці питання, тому що поодинці, на жаль, не виходить. Законодавство сьогодні працює не на користь аграріїв чи селян-пайовиків. Сліди рейдерів губляться у високих владних коридорах, звідки достати їх важко, але можливо. Декілька гучних прецедентів могли б суттєво покращити ситуацію та відбити бажання полювати на чуже.

фото: visnik-press.com.ua

Від чого, на ваш погляд, залежить успішність аграрного підприємства?

- Від грамотного підходу та доступу до матеріальних ресурсів. Хороша технологія означає якісну техніку, яка коштує дорого. В Україні є всі необхідні технології, проте лише невелика кількість господарств мають змогу ними користуватися. Дрібніші господарства і досі вимушені «винаходити велосипед». Бути успішним – означає чітко дотримуватися технологій, не порушуючи їх і завжди отримувати запланований урожай.

Джерело: www.agravery.com

Гарний врожай - справа техніки!

Шукаєте сільськогосподарську техніку?

Заходьте в КАТАЛОГ і обиратйте

або

Телефонуйте :

(067) 933-13-86
(067) 933-13-87
(050) 823-05-60
(050) 823-05-65

Пишіть: Client@m-traktor.com.ua

Наша адреса: м.Львів, вул. Зелена, 407

 поруч Автомобільний дім "Skoda"